Які наслідки для підприємств матиме скасування печатки?
У листопаді набрав чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу». Тепер використання печатки підприємствами стає необов’язковим. Проте такі зміни можуть спричинити й негативні тенденції, наприклад сплеск рейдерства.
Слабкий захист
Звичайно, з моменту набрання чинності законом ще не склалася правозастосовна практика, але саме з метою попередження окремих випадків слід звернути увагу на можливі ризики.
Однією з основних причин відміни печаток називають те, що їх часто використовували під час рейдерських атак на підприємства, оскільки, з одного боку, захопивши печатку, можна заблокувати роботу всього підприємства, а з другого — нині підробити печатку нескладно. Проте важко сказати, як допоможе в боротьбі з рейдерством відміна печатки, адже тепер, якщо підприємство не має печатки, досить просто підробити підписи учасників товариства, надати підроблений протокол державному реєстратору, замінити учасників і призначити свого директора.
Як приклад можна назвати ситуацію, що склалася навколо ТОВ «Юнісон груп» і Сільськогосподарського приватного підприємства «Чумаки», яке йому належить. В єдиному держреєстрі з’явилася інформація про нового учасника (власника) і директора цього підприємства. Хоча в «Юнісон груп» заявляють, що ТОВ таких змін не проводило та своєї частки не відчужувало. Швидше за все, зміни до реєстру було внесено саме завдяки підробленим документам і печатці.
Спосіб захисту
Протистояти такій ситуації вкрай складно, але можливо. Передусім необхідно якісно й максимально детально прописати положення статуту відносно порядку управління товариством, проведення загальних зборів учасників, уходження нових учасників. Це потрібно для того, аби особам, які підроблятимуть документи, було важко реалізувати всю стратегію у зв’язку зі складністю виконання процедурних вимог, а також для того, щоб у справжніх власників були підстави для визнання таких документів недійсними.
Також у статуті можна вказати, що на протоколах загальних зборів засновників підписи уповноважених осіб повинні завірятися нотаріально. Причому саме підписи, а не копії протоколів. Якщо немає бажання ходити до нотаріуса кожного разу, коли проводяться загальні збори, необхідно передбачити цю норму хоча б для тих протоколів, у яких зафіксовано рішення про вхід-вихід учасників з товариства, а також про призначення директора й інші важливі рішення.
Звичайно, 100-процентної гарантії безпеки це не дасть, але підвищить шанси залишитися власником підприємства.
Якщо почастішають рейдерські атаки з використанням підроблених документів, законодавцям слід задуматися над змінами до закону. Зокрема, можна передбачити, що в разі зміни складу засновників реєстратор повинен заздалегідь повідомляти про це дійсних учасників. І зміни до реєстру вноситимуться з моменту, коли учасник підтвердить таку інформацію, що дасть можливість захистити його права. Водночас потрібно передбачити
відповідні винятки для випадків, коли учасника виключено зі складу засновників примусово відповідно до закону.
Звісно, це дещо ускладнить процедуру реєстрації змін у статутних документах і, можливо, позбавить Україну одного бала в рейтингу Doing Business, але убезпечить власників підприємств.
Якщо все ж таки буде прийнято рішення працювати без печатки, то краще її не викидати, а ліквідовувати, склавши при цьому відповідний акт та внести зміни до статуту.
Інформаційний ресурс:http://legalans.com/articles/advises/5802-yak-nasldki-dlya-pdpriiemstv-matime-skasuvannya-pechatki.html