Чи завжди потрібно подавати заяву нотаріусу про прийняття спадщини?

Законодавство передбачає категорії осіб, які вважаються такими, що прийняли спадщину, у разі якщо вони не заявили про відмову від неї.
До такої категорії належить спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
За загальним правилом спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місячного він не заявив про відмову від неї. Якщо ж виникнення права на спадкування у такого спадкоємця залежить від неприйняття або відмови від прийняття спадщини іншими особами, тоді відповідний строк становить 3 місяці (ч. 3 ст. 1268, ст. 1270 Цивільного кодексу України).
Таким чином, якщо спадкоємець, на момент смерті спадкодавця, був зареєстрований з ним за однією адресою, то йому не обов’язково подавати заяву про прийняття спадщини нотаріусу. Втім задля уникнення можливих ускладнень все ж варто звернутися до нотаріуса, адже у разі відсутності підтверджуючих документів про спільне проживання факт подачі заяви слугуватиме підтвердженням, що спадкоємець не пропустив строки подачі заяви про прийняття спадщини.
Іншою категорією осіб, які автоматично приймають спадщину, є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, крім випадків, встановлених ч. 2-4 ст. 1273 цього Кодексу, а саме у разі відмови від спадщини за згодою батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників чи за наявності дозволу, на таку дію, органу опіки та піклування (ч. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України).
Однак з урахуванням того, що на територіях де, йдуть бойові дії та територіях, які перебувають чи перебували в окупації, доступ до державних реєстрів чи архівів був обмежений, все ж рекомендуємо подавати заяву про прийняття спадщини в інтересах вищезазначених осіб.

Більше інформації за посиланням: https://www.helsinki.org.ua/advices/yak-oformyty-spadok-pid-chas-voienno...