ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ ПРО ПЕРЕВАЖНЕ ПРАВО КУПІВЛІ

Цивільне законодавство України передбачає окремі випадки наділення суб’єктів права різними преференціями та перевагами у здійсненні належних їм правових можливостей. Одним із таких випадків є наділення співвласників переважним правом купівлі частки у праві спільної часткової власності. Згідно із ст. 362 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особа ми на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Проблема застосування на практиці даної норми є досить актуальною, оскільки не рідко в подібних ситуаціях правила про переважну купівлю частки застосовують ся по-різному. Переважне право купівлі діє не лише у відносинах спільної власності, а й у випадках продажу акцій у приватному акціонерному товаристві (частини 2–8 ст. 7 Закону України «Про акціонерні товариства»), продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (ч. 2 ст. 147 ЦК України), продажу речі, переданої у найм (ст. 777 ЦК України) та ін. Крім того, в силу ст. 627 ЦК України «Свобода договору» переважне право купівлі може бути встановлене за згодою сторін.

Детально проаналізуємо зміст ст. 362 ЦК України, з якої прямо випливає обов’язок продавця письмово повідомити інших співвласників про на мір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовились від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять його щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого — протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі. Прямий обов’язок укласти договір з іншими співвласниками дана правова норма не встановлює.

У ч. 4 ст. 362 ЦК України законодавець передбачив єдиний спосіб захисту порушеного переважного права купівлі частки — пред’явлення співвласником, право якого порушено, позову про пере ведення на нього прав та обов’язків по купця з одночасним внесенням на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором повинен сплатити покупець. Договір купівлі-продажу частки, незалежно від того, укладений він з по рушенням переважного права, чи ні, є дійсним. Учасник спільної власності, що хоче скористатися своїм переважним правом, повинен приймати договір у цілому, зі всіма його умовами. У той самий час, якщо деякі умови договору сформульовані лише з метою обійти переважне право купівлі, то співвласник одночасно із вимогою про переведення на себе прав та обов’язків покупця може просити суд визнати такі умови недійсними.

По-друге, найчастіше із переважним правом купівлі частки у праві спільної часткової власності стикаються у випадках, коли об’єктом правочину є частка у жилому приміщенні, інших об’єктах не рухомості. Чинна на сьогодні редакція ст. 657 ЦК України передбачає, що договір купівлі-продажу нерухомого майна, у тому числі жилого будинку (квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Згідно із ч. 3 ст. 640 ЦК України такий договір вважається укладеним з дня такого посвідчення. Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникають з моменту такої реєстрації.

Інформацію взято з сайту за посиланням: http://yurradnik.com.ua/stati/informatsiyniy-list-pro-perevazhne-pravo-k....